У Крутівській громаді селяни повстали проти латифундії
Молода Крутівська громада Ніжинського району на Чернігівщині поставила на місце агрохолдинг СТОВ «Дружба Нова», представники якого нахабно і в порушення закону намагались побудувати на території села Хороше Озеро вузол із виробництва мінеральних добрив.
Протистояння з агрохолдингом тривало майже тиждень. Спочатку регіональне керівництво компанії переконувало представників громади у тому, що без рішення людей вони нічого робити не будуть, але того ж таки дня відправили на місце майбутнього хімічного об’єкту бурильну машину.
Роботу техніки заблокували селяни, виставили цілодобові пости чергування й дочекались проведення громадських слухань.
На громадських слуханнях місцеві жителі прийняли рішення: заборонити агрохолдингу «Дружба Нова» будь-які роботи щодо спорудження об`єкта для виготовлення міндобрив. Окрім цього, громада ще й висунула певні вимоги, які значно ускладнять життя компанії.
Тепер мешканці села Хороше Озеро мають намір забрати у агрохолдингу територію колишнього колгоспного току, де зараз зберігаються хімічні добрива, та використати її як зерносклад для одноосібників і фермерів з усіє округи.
«З городів ми втечемо, а з села – ні»
Пам’ятаєте Павла Тичину і його «На майдані коло церкви революція іде…»? Щось подібне на революцію трапилося на минулому тижні у Хорошому Озері Крутівської територіальної громади.
Громадські слухання, присвячені питанню будівництва вузла рідких мінеральних добрив, нагадували якщо не революцію, то, як мінімум, народне віче.
Влучно сказав один із хорошеозерців Сергій Дмитрович Бізюк: «Вони забули, що наше село здавна було козацьким».
А й справді, дух козаків таки проснувся у генах селян. Навіть місцевий батюшка отець Юрій прийшов у клуб і голосував разом із людьми проти свавілля нахабного агрохолдингу. Скромний священик мовчав, а от люди – ні. Накипіло за стільки років!
«Нехай і таке погане явище, яке нам пропонує інвестор, але воно з’єднало нас, – першою взяла слово директор школи Ніна Броварник. – За всі роки що ми бачимо в селі? Коли в село заходила «Дружба нова», що нам обіцяли? Молочний комплекс, переробку… Давайте зараз глянемо на наші ферми – все розвалено. Скільки людей працювало в селі до них? А зараз вони дали роботу тільки трьом нашим односельцям. Решті людей роботи немає. Декілька разів ми підіймали питання про великоваговий транспорт, про техніку, яка перевозить отрутохімікати і їздить по селу, але хто нас чує? Замість соціального пакету, ми маємо потруєних бджіл, у кого городи біля їхньої землі, той змушений втікати, коли вносять гербіциди. На все це маємо лише відмовки керівництва. Я більше, ніж упевнена у тому, що всі роботи з розташування хімічного об’єкту роблять із відома керівництва агрохолдингу. З городу ми втекли, але з села ми не втечемо. Якщо сьогодні себе не відстоїмо, значить все, кінець… своїми діями агрохолдинг показав…», – на цих словах у клубі обривається світло.
«Це вони», – доноситься із зали.
«Нас не зупинити..», – продовжує Ніна Броварник.
«Це нас не злякає, – додає головуючий слухання голова громади Олег Бузун. – Треба довести слухання до кінця і у законний спосіб заборонити їм будь-що робити».
«…Своїми діями агрохолдинг показав, що йому плювати на думку людей, – каже Ніна Броварник. – А ми їм доведемо протилежне. Маємо поставити вимогу чому агрохолдинг дозволив собі незаконне будівництво. Це не повинне залишитись безкарним».
«Треба розібратись у законності підключення до нашого трансформатора, – виступає Тетяна Хоменко. – Там такі кабелі лежать, товщиною з руку».
Вимога – забрати людське майно
Не менш емоційною була Валентина Терещенко, яка припустила, що територія колишніх колгоспних комор належить не агрохолдингу, а людям.
«Комори, я так думаю, це – власність пайовиків, бо 30% майна залишилося за людьми. Все, що могли, вони вже розібрали. Це – людське майно. Треба, щоб вони дали вільний доступ для людей. Дозволу на оренду цієї землі у них немає», – сказала вона.
«У нас унікальний шанс об’єднатися і протистояти цій махині. Ми неодноразово відстоювали нашу землю, відстоювали воду, яку вони в нас вивозили. Сьогодні ми повинні зробити все, щоб нам не розбивали дороги, не вивозили нашу воду», – виступила Алла Бодун.
Одне із нагальних питань слухань було питання води, адже водокачки до цього часу не поставлені на баланс сільської ради. Усі роки агрохолдинг безкоштовно вичерпував воду, від чого вода в сільських криницях зникла.
З цього приводу староста Хорошого Озера Микола Редевич звернувся до людей: «Те, що ми почали, треба довести до кінця. Не лише завод, але і з’ясувати що знаходиться в інших ангарах. Я попросив би всіх бути терплячими, бо коли ми почнемо з ними війну, вони вставлятимуть нам палки в колеса. Можливі незручності у тому числі з водою, але вони будуть тимчасовими і ми все виправимо».
Свою єдність із людьми засвідчив і голова громади Олег Бузун, який сказав наступне: «Моя позиція як голови громади була така: ніяких дій не вчиняти до громадських слухань. Але що ми отримали? Ми стояли під воротами, а вони електрику підключали. Мною як головою громади, першим була написана заява до поліції і ви це бучили. Повірте, я ніколи не знехтую довірою людей».
«Заїжджі пани ніколи керувати нашими землями не будуть»
Не зважаючи на гостроту питання, громадські слухання пройшли спокійно і виважено. Їх резолюція стала невтішною для СТОВ «Дружба Нова». Всі 193 хорошеозерці, які зареєструвались на громадських слуханнях, одностайно проголосували за заборону будівництва вузла рідких мінеральних добрив КАС та буріння свердловини. Холдингу заборонили забір та вивіз води із діючих свердловин с. Хороше Озеро за територію Хорошеозерського старостинського округу. Всі одностайно підтримали пропозицію встановлення дорожніх знаків на території села, які обмежували б рух великовагового транспорту та використання агоавіації та погодження карти польотів з виконкомом тер громади. Відповідний проект рішення мають винести на найближчу сесію Крутіської сільської ради. Крім того люди проголосували за вивезення мінеральних дорив на відстань, не меншу, ніж один кілометр від села. На громадських слуханнях було проголосовано рішення про створення ініціативної групи, яка матиме доступ до території комір.
Ось, у що виливається нехтування думки громади. Саме ж віче доцільно було б резюмувати словами одного із селян Сергія Бізюка: «Хороше Озеро з споконвіків було козацьким селом. Хай вони знають, що заїжджі пани ніколи керувати нашими землями не будуть. Нехай почують ці слова і запам’ятають їх».
Того ж дня бурильна машина покинула територію колишніх колгоспних комор і, за неперевіреною інформацією, попрямувала в сусідню Комарівську громаду.
Події в Хорошому Озері прокоментувала голова Чернігівської ОДА Анна Коваленко:
«Запам’ятайте цю назву – село Хороше Озеро Крутівської територіальної громади. Те, як згуртувалися місцеві, відстоюючи свою землю, своїх людей, здоров’я своїх дітей, стане і прикладом, і наочним посібником для багатьох громад, які децентралізацію сприйняли лише в теорії… Як кажуть місцеві, «згадали, що Хороше Озеро – це козацьке село», тож гуртом відстояли свою думку на громадських слуханнях і довели, що це дієвий конституційний механізм прояву прямої демократії та народного волевиявлення. Як народ проголосує – так тому і бути! А щодо планів збудувати цей вузол з виробництва мінеральних добрив у сусідній Комарівській громаді, то сподіваюсь, що на запланованих сьогоднішніх громадських слуханнях і інвестори, і місцеві жителі почують один одного і знайдуть спільне рішення».
Тож тепер все залежить від того як відреагують на це тамтешні селяни і чи зуміють їх переконати представники агрохолдингу.
Віталій Назаренко
